Новак Василь Леонідович заслужений діяч науки та техніки України, член-кореспондент НАМН України, академік АНВО, доктор медичних наук, професор, головний спеціаліст МОЗ України (1997-2014 рр.) та НАМН України з гематології та трансфузіології, член Європейської та Американської асоціацій гематологів, співкоординатор Європейської школи трансфузійної медицини, член Координаційної ради СНД з трансфузійної медицини. В.Л. Новак закінчив Львівський державний медичний інститут у 1977 році. Трудову діяльність розпочав у серпні 1977 р. у Львівському науково-дослідному інституті гематології та переливання крові МОЗ України на посаді старшого лаборанта, а потім - молодшого наукового співробітника (1978 р.), старшого наукового співробітника (1983 р.). З 1987 р. - завідувач відділення екстракорпоральної гематології, а з 1995 р. - директор ДУ «Інститут патології крові та трансфузійної медицини АМН України». Кандидатську дисертацію захистив у 1982 р., докторську - у 1994 р. Звання професора присвоєно у 2002 р.
В.Л. Новак зробив вагомий внесок у теорію та практику гематології, виробничої та клінічної трансфузіології, екстракорпоральних методів детоксикації, еферентної терапії, парентерального харчування. Він є співрозробником оригінального вітчизняного препарату жирової емульсії для парентерального харчування, всебічно дослідив інші препарати жирових емульсій. У 1985 р. вперше в Україні заснував Центр гравітаційної хірургії крові, впровадив в клінічну практику лікувальні плазмаферези, цитаферези, фотоферези, плазмосорбції та інші екстракорпоральні методи детоксикації. Ним, вперше в СНД, розроблено апаратуру та впроваджено новий метод лікування Т-клітинних лімфом шкіри за допомогою фотоферезу. За ініціативою та безпосередньою участю В.Л. Новака вперше в Україні серед вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівня акредитації засновано кафедру гематології та трансфузіології у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького. В.Л. Новак є автором понад 790 наукових праць, з них 4 монографії, 55 авторських свідоцтв та патентів, 35 методичних документів, 43 раціоналізаторських пропозицій (з них 2 галузеві). Є співавтором посібників «Керівництво з приготування, використання та забезпечення якості компонентів крові» та «Невідкладна військова хірургія».
Під його керівництвом виконано та захищено 10 кандидатських та 3 докторські дисертації, керівник 2-х кандидатських. Новак В.Л. є заступником голови наукового товариства гематологів та трансфузіологів України, головою Львівського обласного товариства, член координаційної ради Міністерства освіти та науки, неодноразово був членом центральної атестаційної комісії та профільних комісій (гематологія, трансфузіологія) МОЗ України, є членом редколегії 5-ти фахових журналів, членом спеціалізованої вченої ради ДУ «Інститут гематології та трансфузіології НАМН України» з присвоєння наукового ступеня кандидата та доктора медичних (біологічних) наук. В.Л.Новак - лікар вищої кваліфікаційної категорії зі спеціальності «гематологія», «трансфузіологія» висококваліфікований організатор охорони здоров'я України. Указом Президента від 11.06.2008 р. В.Л. Новаку присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України»; 23 грудня 2008 року Академією наук вищої освіти України В.Л. Новака обрано академіком по відділенню «медицина».
В.Л. Новак ініціював видання посібника для лікарів "Стандарти в гематології" (2002 р.), клінічні протоколи (2010 р.). В 2020 р. видав "Міжнародні стандарти гемопоетичної клітинної терапії. Колекціонування продукту, його обробка та застосування". Постійно бере участь у підготовці проектів концепцій державних програм з гематології, трансфузіології та гемофілії, наказів, рішень колегії та апаратних нарад МОЗ та НАМН України, матеріалів до проектів Постанов Кабінету Міністрів України, інструктивно-методичних матеріалів МОЗ та НАМН України; виступив активним співорганізатором монопрограми з лікування хворих на ХЛЛ та CD20 позитивні лімфоми. Неодноразово виступав на комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров'я.
За особистий внесок у розвиток охорони здоров'я, зміцнення структури галузі, високий професіоналізм, відданість справі, активну громадянську позицію нагороджений грамотою Верховної ради України (2003 р.), АМН України (2007 р.), Почесними грамотами МОЗ України (2000, 2007 рр.), Державним департаментом інтелектуальної власності України (2001, 2002 рр.), Головного управління охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації (2005 р.), орденом НАМН України «Медичний олімп України (2018 р.), медаллю імені Івана Пулюя (2018 р.). 16 вересня 2021 року обраний членом-кореспондентом Національної академії медичних наук України. 1 грудня 2021 року отримав високу державну нагороду орден «За заслуги» III ступеня.