Новини

На виконання листа Президента НАМН України від 11.11.2019 року № 03/1958 по виконанню розпорядження КМ України від 20.03.2019 року «Про схвалення Стратегії розвитку національної системи крові на період 2020 року науковцями ДУ «ІПКТМ НАМН України» (м. Львів) розроблено проект Положення про Національну референс-лабораторію служби крові України. ___________________________________________________________________________________________________________

Про висвітлення роботи науковців медиків

Державна установа «Інститут патології крові та трансфузійної медицини Національної академії медичних наук України» (директор, проф. Новак В.Л.) виступила з ініціативою створення на базі інституту - Центру трансплантації стовбурових гемопоетичних клітин (ТСГК), шляхом здійснення державно-приватного партнерства.

В даний час в Україні орієнтовна потреба у проведенні протягом року високодозової хіміотерапії з наступною авто ТСГК при лімфоїдних неоплазіях становить 500-700 операцій. Не меншою є потреба у проведенні ало-ТСГК у хворих гематологічного профілю – щонайменше 300-400 на рік. В той же час в країні виконується лише близько 100 ТСГК на рік. Тому хворі змушені звертатись до МОЗ України з подальшим направленням на трансплантацію до закордонних клінік, послуги яких є дорогі і не завжди своєчасні.

Питання було розглянуто 19 грудня 2019 року на Бюро Президії НАМН України і схвалено ініціативу Інституту про створення Центру трансплантації стовбурових гемопоетичних клітин для проведення трансплантації від родинного та неродинного донора при ДУ «ІПКТМ НАМН України» шляхом здійснення інвестиційного проекту на основі державно-приватного партнерства.

Перший крок зроблено. ___________________________________________________________________________________________________________

Державна установа «Інститут патології крові та трансфузійної медицини Національної академії медичних наук України» (директор, проф. Новак В.Л.) виступила з ініціативою створення на базі інституту Центру – трансплантації стовбурових гемопоетичних клітин (ТСГК) шляхом здійснення державно-приватного партнерства.

В даний час в Україні орієнтовна потреба у проведенні протягом року високодозової хіміотерапії з наступною авто ТСГК при лімфоїдних неоплазіях становить 500-=700 операцій. Не меншою є потреба у проведенні ало-ТСГК у хворих гематологічного профілю – щонайменше 300-400 на рік. В той же час в країні виконується лише близько 70 ТСГК на рік. Тому хворі змушені звертатись до МОЗ України з подальшим направленням на трансплантацію до закордонних клінік, послуги яких є дорогі і не завжди своєчасні.

Перший крок зроблено. ___________________________________________________________________________________________________________

Про висвітлення роботи науковців медиків

В ДУ «ІПКТМ НАМН України» (м. Львів) в квітні 2019 року вперше і успішно було проведено аутотрансплантацію стовбурових гемопоетичних клітин хворому на онкогематологію. За період квітень-грудень 2019 року проведено 6 автотрансплантацій та зроблено 12 колекцій стовбурових гемопоетичних клітин периферичної крові та курси консолідації ремісії після проведеної аутотрансплантації. Вже в січня 2020 року госпіталізовано 3 хворих на онкогематологічну патологію та заплановану госпіталізацію ще чотирьох пацієнтів хворих на множинну мієлому для проведення мобілізаційних режимів та аутотрансплантації. ___________________________________________________________________________________________________________

Шановні відвідувачі нашого сайту

Вітаємо Вас з Різдвом Христовим та Новим Роком.

Бажаємо здоров’я, радості, наснаги, добра, любові та звершень.

Хай рік прийдешній принесе у Ваші оселі тепло, достаток, мир і Божу ласку.

___________________________________________________________________________________________________________

20.12.2019 року у Львові відбувався науково-практичний семінар «Високодозова хіміотерапія з автотрансплантацією стовбурових гемопоетичних клітин при лімфоїдних неоплазіях – реальність та надії» організований ДУ «Інститут патології крові та трансфузійної медицини НАМН України». У семінарі крім працівників Інституту взяли участь лікарі -гематологи з Західних областей України, представники Ротарі клубу Львів.

З доповідями виступили: директор інституту, проф. Новак В.Л. – розповів про історичні аспекти трансплантації кісткового мозку в Україні та Світі; представник Ротарі клубу Львів, Сергій Лобозинський, який надав інформацію про шлях від амбітного проекту створення Львівського регіонального Центру трансплантації кісткового мозку до реального результату; Орест Тушницький, головний лікар Інституту, завідувач Центру ТСГК 2017-2019 рр, висвітлив проблемні питання створення, організації, початку роботи Центру ТСГК та констатував, що протягом 2019 року у відділенні було проведено 6 Авто-ТСГК та 9 колекцій СГК з периферичної крові; завідувач відділення гематології з лабораторною групою, д.м.н., Масляк З.В. яка розповіла про актуальний статус авто-ТСГК при множинній мієломі; доцент Матлан В.Л. який поінформував присутніх про особливості високодозової хіміотерапії (ВДХТ) з авто-ТСГК у хворих на злоякісні лімфоми.

Після запланованих виступів відбулась панельна дискусія, стосовно практичних аспектів ведення пацієнтів, з показами до ВДХТ з наступною авто-ТСГК, в якій взяли участь: проф. Новак В.Л., п.н.с., к.м.н., Цяпка О.М., п.н.с., к.м.н., Лукавецький Л.М., в/о завідувача Центру ТСГК, лікар-гематолог Залокоцька Л.В. На закінчення семінару виступила проф. Виговська Я.І., яка підсумувала доповіді, підкреслила, що ВДХТ з наступною Авто-ТСГК, залишається одним з актуальних методів лікування пацієнтів хворих на лімфоїдні неоплазії. В своєму виступі вона наголосила на тому, що співробітники центру повністю освоїли та впровадили всі технологічні процеси ТСГК, побажала всім присутнім успіхів у подальшій роботі та в майбутньому запровадження алогенної трансплантації СГК.

Після семінару учасники мали змогу поспілкуватись у неформальній атмосфері.

___________________________________________________________________________________________________________

21-23 листопада 2019 року головний лікар ДУ «Інститут патології крові та трансфузійної медицини НАМН України», к.м.н., Орест Тушницький прийняв участь у «Школі Успішного Медичного Менеджера», яка була організована Департаментом охорони здоров’я ЛОДА, Львівським Центром громадського здоров’я та Unicef.

Програма розрахована на керівників медичних закладів Львівської області та Західної України, з метою забезпечення безперервної професійної підготовки керівників закладів охорони здоров’я, удосконалення їх професійних компетенції та формування ефективних управлінських якостей сучасних керівників, стимулювання професійного зростання активних керівників.

___________________________________________________________________________________________________________

7-8 листопада 2019 р. в м. Буковелі (Івано-Франківська область) відбулася науково-практична конференція, яку організувало Всеукраїнське товариство гемофілії.

В конференції прийняли участь вчені та практичні лікарі інституту.

З доповідями виступили:

1. Д.м.н., п.н.с. Стасишин О.В. « Нові можливості в лікуванні гемофілії А. Від rVIII до фактору подовженої дії»;

2. Лікар-хірург Кались А.С. «Профілактика і артропатія» та «Досвід використання персоналізованої профілактики у пацієнта з гемофілією А».

___________________________________________________________________________________________________________

Згідно розпорядження Львівської обласної державної адміністрації № 1176/0/5-1-19 від 18 жовтня 2019 року «Про призначення обласних премій для працівників наукових установ та закладів вищої освіти у 2019 році» призначено обласні премії відомим ученим і знаним фахівцям та молодим ученим і дослідникам. Серед лауреатів – молоді вчені ДУ «Інститут патології крові та трансфузійної медицини НАМН України»: Костик Христина Ярославівна, науковий співробітник відділення екстракорпоральної гематології та трансплантації стовбурових гемопоетичних клітин; Городиська Тетяна Омелянівна, молодший науковий співробітник відділення гематології з лабораторною групою. Вітаємо. ___________________________________________________________________________________________________________

10)

Науковці інституту: д.м.н., п.н.с. Стасишин О.В. та к.б.н., с.н.с. Красівська В.В. прийняли участь і виступили з доповідями на регіональній конференції «Нові методи лікування гемофілії» (27 жовтня 2019 р., м. Дніпро). Теми доповідей: д.м.н., п.н.с. Стасишин О.В. «Новітні підходи в лікуванні гемофілії» к.б.н., с.н.с. Красівської В.В. «Лабораторна діагностика та контроль лікування пацієнтів з гемофілією». ___________________________________________________________________________________________________________

7) Офіційна позиція колективу медиків-науковців Національної академії медичних наук України з приводу неправдивої інформації, розповсюдженої керівництвом МОЗ України, про діяльність Академії

На превеликий жаль, коли перед Україною постають виклики і загрози, насамперед такі, як військовий конфлікт на Сході держави та анексія окремих територій, і виникає потреба в об’єднанні, на сторінці у Facebook в.о. Міністра охорони здоров’я України Уляни Супрун розміщується неправдива інформація та робляться безпідставні висновки щодо витрачання бюджетних коштів науковими установами Національної академії медичних наук України (далі – НАМН України, Академія) нібито на «фейкові пілотні проєкти». Маніпулюючи фактами, робляться дописи у соціальних мережах, що установи НАМН України не доступні громадянам України, а працівники Академії чинять опір медичній реформі. Це не перша спроба очільниці МОЗ України безпідставно звинувачувати НАМН України, в надії приховати невдачі та прорахунки, допущені нею та її командою за останні роки.

Прийшов час аргументовано спростувати дописи пані Супрун.

Відповідно до статті 20 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» НАМН України, яка об’єднує 36 бюджетних наукових установ, є вищою науковою медичною установою України із статусом самоврядної організації і незалежною у проведенні досліджень і розробці напрямів наукового пошуку. З часу свого заснування Академія є невід’ємною частиною єдиного медичного простору і не потребує повторного включення. Виконуючи завдання, визначені чинним законодавством та Статутом, лише за один 2018 рік Академією забезпечено впровадження загалом по усіх лікувальних установах країни 781 нового методу: лікування (386), діагностики (324), профілактики захворювань (75).

В Україні розпочато медичну реформу і НАМН України активно та виважено долучається до процесу реформування. Вивчаючи причини та механізми розвитку хвороб, розробляючи методи їх діагностики, лікування і профілактики, апробуючи теоретичні, в т. ч. фундаментальні наукові розробки, клінічними підрозділами наукових установ НАМН України надається високоспеціалізована, високотехнологічна медична допомога усьому населенню України без винятку. Кожен громадянин України має вільний доступ для отримання медичної допомоги в наукових установах НАМН України. Тільки у 2018 році медичну допомогу в установах Академії отримали понад 820 тис. хворих, зроблено оперативних втручань близько 100 тис. пацієнтів. Серед пролікованих хворих 60% відноситься до вищих категорій складності (4-ї та 5-ї). Зважаючи на важливість і гостроту необхідності адекватного реагування на обставини життєдіяльності суспільства в сфері охорони здоров’я і медичного забезпечення колектив Академії усвідомлює роль української медичної науки для подальшого розвитку системи охорони здоров’я в країні і тому вважає окремим питанням державної ваги реформування та подальший розвиток НАМН України, а також участь Академії та її наукових установ у процесі впровадження реформи зі зміни фінансування закладів охорони здоров`я, якою передбачається перехід від фінансування ліжко-місця до фінансування медичної послуги для конкретного пацієнта. Такий перехід в системі практичної охорони здоров’я беззаперечно є вагомим та давно назрілим кроком з оптимізації витрат на медичне обслуговування населення, зокрема в контексті стратегічних планів реформування галузі на принципах страхової медицини.

Ще задовго до включення в 2020 році в реформування закладів надання третинного рівня медичної допомоги НАМН України розпочала підготовку до нових механізмів фінансування наукових установ. За ініціативи Міністерства фінансів України та НАМН України на державному рівні було прийнято рішення щодо впровадження в провідних установах Академії пілотного проекту – нової моделі фінансового забезпечення надання високоспеціалізованої медичної допомоги. До пілотного проекту у 2017 році були включені найкращі наукові установи Академії –Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова, Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова, Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова, Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска», які виконують надскладні та високотехнологічні операції, розробляють та удосконалюють методи лікування тяжких захворювань. Проте, попри виділені бюджетні кошти на реалізацію пілотного проекту, його запуск фактично відбувся лише наприкінці 2017 року, оскільки методика розрахунку вартості медичних послуг була затверджена наказом МОЗ України тільки 20.09.2017 (№ 1123/64) та вступила в дію після реєстрації в Міністерстві юстиції України 07.11.2017. Затверджена ця методика постановою Уряду 27 грудня 2017 року. Тарифи на медичні послуги учасниками пілоту були розраховані згідно цієї методики та затверджені наказом МОЗ України від 28.09.2017 № 1189 (наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.11.2017 за № 1357/31225). Отже, зазначене в дописі пані Супрун – «ціни беруться «зі стелі», «це субсидіювання закладів НАМНУ, які не хочуть по-чесному прорахувати і задекларувати вартість своїх послуг, бо потребують постійної можливості маніпулювати цими цифрами» – є фейком, оскільки і методика розрахунку вартості і тарифи на медичні послуги були затверджені наказами МОЗ України за підписом очільниці Міністерства.

Висновки, наскільки вказана методика «унікальна» і як тарифи, розраховані за її правилами відображають реальні витрати установ Академії при наданні медичних послуг, ми чекаємо від фахівців Рахункової палати, які досліджують ці питання в учасників пілотного проекту. Маємо надію, що ці висновки будуть враховані в подальшому при застосуванні даної методики при розрахунку тарифів та укладанні договорів Національною службою здоров`я України (далі – НСЗУ). Слід також зазначити, що пілотний проект – експеримент, в ході якого можуть бути відпрацьовані різні методики формування тарифів на медичні послуги. Пілот продовжувався у 2018-2019 роках, проблемних питань багато і шляхи їх вирішення опрацьовуються в Академії. До включення в реалізацію пілотного проекту на сьогодні проходять підготовку ще 4 наукові установи Академії.

Слід зазначити, що на початку пілотного проекту на спільних нарадах у Міністерстві фінансів України МОЗ України брало участь в обговоренні питань його реалізації. З 2018 року МОЗ України припинило брати участь у нарадах та обговореннях питань пілотного проекту.

Щодо ствердження пані Супрун про обов’язковість автономізації наукових установ НАМН України та укладання договорів з НСЗУ.

Відповідно до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» з 1 січня 2020 року надання громадянам необхідних медичних послуг та лікарських засобів для всіх видів медичної допомоги (в т.ч. високоспеціалізованої) має здійснюватися за програмою медичних гарантій згідно укладених договорів між закладом охорони здоров’я незалежно від форми власності чи фізичною особою – підприємцем, яка в установленому законом порядку одержала ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та Уповноваженим органом (НСЗУ). Згідно з частиною 12 статті 16 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» за організаційно-правовою формою заклади охорони здоров’я державної власності можуть утворюватися та функціонувати як казенні підприємства або державні установи.

Відповідно до частини 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я» (від 06.04.2017 року № 2002-VIII) державні та комунальні заклади охорони здоров’я – бюджетні установи можуть реорганізовуватися в казенні підприємства або комунальні некомерційні підприємства. Не підлягають реорганізації в казенні підприємства та/або комунальні некомерційні підприємства заклади охорони здоров’я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної пенітенціарної служби України, а також інші заклади охорони здоров’я відповідно до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

На підставі вказаної норми Закону України № 2002-VIII був розроблений проект постанови Кабінету Міністрів України, що затверджує перелік державних наукових установ Академії, що не підлягають реорганізації в казенні підприємства та/або комунальні некомерційні підприємства, з терміном дії до 31 грудня 2020 року. Зазначений проект був підтриманий Урядовим комітетом з питань економічної, фінансової та правової політики, розвитку паливно-енергетичного комплексу, інфраструктури, оборонної та правоохоронної діяльності (протокол № 5 від 08.08.2019).

Наукові установи Академії мають ліцензії МОЗ України на провадження господарської діяльності з медичної практики. Проте, основним видом діяльності за КВЕД усіх наукових установ Державною службою статистики України визначено код 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук. НАМН України – це самоврядна наукова організація, заснована на державній власності, є неприбутковою державною бюджетною установою. Організаційна побудова, матеріально-фінансове забезпечення та гарантії діяльності Академії та її наукових установ здійснюються згідно з положеннями, встановленими Законами України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їхнього майна».

Відповідно до частини 15 статті 7 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» у складі 31 наукової установи функціонують структурні лікувально-діагностичні підрозділи (клінічні та поліклінічні відділення), ліжковий фонд яких у 2018 році становив 7108 ліжка, в т.ч. 1000 – для дітей (з них 65 – для новонароджених), які не мають статусу окремих юридичних осіб чи відокремлених підрозділів. Діяльність наукових та клінічних підрозділів в наукових установах НАМН України є неподільною, оскільки хворобу можна вивчати тільки досліджуючи її перебіг у пацієнта. Відсутність клінічних підрозділів у складі наукових установ НАМН України може призвести до унеможливлення здійснювати наукову діяльність та ліквідації медичної науки в країні.

Згідно зі статтею 18 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, призначені на охорону здоров’я, використовуються, зокрема, для забезпечення медичної допомоги населенню, фінансування державних цільових і місцевих програм охорони здоров’я та фундаментальних наукових досліджень у цій сфері. Фінансове забезпечення державних та комунальних закладів охорони здоров’я – бюджетних установ здійснюється відповідно до бюджетного законодавства.

Особливістю та принциповою відмінністю лікувально-діагностичних підрозділів (клінік, клінічних підрозділів) наукових установ НАМН України від звичайних закладів охорони здоров’я (лікарень) є їх наукова та навчальна спрямованість. Вони не мають характерної юридичної ознаки звичайного закладу охорони здоров’я, а саме – статусу юридичної особи або відокремленого підрозділу (ст. 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»).

Про головне.

З початку антитерористичної операції на сході країни наказом НАМН України від 09.05.2014 № 37 створено оперативний штаб, спеціалізовані бригади, в т.ч. хірургічного профілю для своєчасного надання невідкладної медичної допомоги постраждалим, та мобільні бригади для виїзду на місце подій для забезпечення надання необхідної медичної допомоги постраждалим. Усім науковим установам доручено забезпечити прийом постраждалих, які потребують невідкладної допомоги. Наказом НАМН України від 03.07.2014 № 58 створено спеціальну групу з розробки рекомендацій і супроводу реалізації заходів в надзвичайний період для відповідних міністерств, відомств та установ за напрямами діяльності: радіаційна безпека, хімічна безпека, біологічна безпека, екологічна безпека, технологічна безпека. Відповідно до наказу НАМН України від 01.09.2014 № 66, у зв’язку з постійними надходженням постраждалих до клінік наукових установ Академії, у кожній науковій установі створено по дві мобільні (пересувні) високотехнологічні бригади за профілем наукової установи.

11 жовтня 2014 року НАМН України укладено дві угоди з Службою безпеки України та Міністерством внутрішніх справ України щодо надання високоспеціалізованої високотехнологічної медичної допомоги співробітникам СБУ, МВС України та військовослужбовцям Національної гвардії України, які постраждали у період виконання обов’язків у зоні проведення антитерористичної операції. На виконання Указу Президента України № 880/2014 від 14.11.2014, рішення РНБО України від 04.11.2014 «Про невідкладні заходи із забезпечення державної безпеки», наказу НАМН України від 21.11.2014 № 84 у клініках наукових установ розгорнуто 550 ліжок для забезпечення лікування та реабілітації учасників бойових дій, забезпечено цілодобовий прийом постраждалих, які потребують невідкладної медичної допомоги. У лютому 2015 року НАМН України укладено договір з Центральним клінічним госпіталем Державної прикордонної служби України про надання високоспеціалізованої високотехнологічної медичної допомоги військовослужбовцям та співробітникам Державної прикордонної служби України у зоні здійснення антитерористичної операції. Згідно з спільним наказом Міністерства оборони України, МОЗ України, МВС України, СБУ, НАМН України від 13.05.2015 № 207/272/556/311/34, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 04.06.2015 за № 647/27092, НАМН України є членом Військово-цивільного координаційного штабу медичної допомоги при Міністерстві оборони України.

Спільним наказом Міністерства оборони України та МОЗ України від 07.02.2018 № 49/180, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.02.2018 за № 252/31704, затверджено Перелік закладів охорони здоров’я та державних установ НАМН України, що залучаються для надання вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги військовослужбовцям Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів, особам рядового і начальницького складу та поліцейським, які беруть участь в антитерористичній операції та здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або в умовах запровадження воєнного чи надзвичайного стану, до якого включено державні наукові установи Академії. З початку військових дій на сході країни НАМН України забезпечена цілодобова госпіталізація військовослужбовців, потерпілих з зони АТО (ООС). Станом на 12.08.2019 проліковано та проконсультовано 15,7 тис. військовослужбовців та близько 100 тис. пацієнтів з Донецької та Луганської областей.

Постає питання, чому очільницею МОЗ України відверто не враховується норма частини 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я» (від 06.04.2017 року № 2002-VIII), та той факт, що НАМН України – це перш за все наукова державна установа, яка разом із медичними підрозділами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України стоїть на захисті державної безпеки, забезпечуючи лікування тяжких поранених учасників з зони АТО (ООС) та усіх постраждалих від збройного конфлікту. Слід зазначити, що НСЗУ не готова до укладання та виконання договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій з казенними підприємствами або комунальними некомерційними підприємствами. У НСЗУ відсутня захищена інформаційна система, яка відповідає вимогам Законів України «Про державну таємницю», «Про національну безпеку України», «Про доступ до публічної інформації», «Про захист персональних даних», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України», «Про електронні документи та електронний документообіг», і не виключає безконтрольний доступ будь-яких осіб до інформації про стан перебігу захворювань пацієнтів. Підтвердженням цього є дані Офіційного порталу оприлюднення інформації про публічні закупівлі України (ПРОЗОРРО-https://zakupki.com.ua/tender/5431754) про проведення у серпні 2019 року замовником Національною службою здоров’я України тендерних процедур (відкритих торгів) із закупівлі послуг з обробки даних: «Послуги зі зберігання та обробки даних системи eHealth у формі хмарного (віртуального) дата центру» зі строком їх поставки до 31.12.2019.

Незважаючи на відсутність у НСЗУ захищеної інформаційної системи на адресу НАМН України надійшло звернення МОЗ України від 30.05.2019 № 01-05-47/14144 за підписом заступника Міністра П.Ковтонюка щодо отримання інформації з баз даних наукових установ Академії, складених на підставі карт всіх пацієнтів, які вибули із стаціонару (форма № 066/о), з метою проведення консультацій з укладання договорів між НСЗУ та науковими установами НАМН України. При цьому, у листі МОЗ України зазначено електронну адресу співробітника НСЗУ, на яку необхідно надати вищевказану інформацію, а саме Albina.Voloshyna@nszu.gov.ua, що не гарантує захищеність інформації про мільйони пацієнтів Академії.

Крім цього, станом на 16 серпня 2019 року не оприлюднені тарифи (можливо і не затверджені) на послуги з надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги. Зазначене може призвести до відсутності фінансування закладів охорони здоров`я з 1 січня 2020 року. На жаль, сумними фактами на сьогодні, завдяки діям очільниці МОЗ України, є відсутність будь-якого професійного діалогу медичної спільноти України з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я – МОЗ України, відсутність наукового обґрунтування започаткованої медичної реформи. Колектив Академії не може надалі погоджуватися з необґрунтованими, не прорахованими кроками, які можуть призвести до руйнації медицини в Україні. Ми не можемо допустити ліквідації медичної науки. Реорганізація наукових установ НАМН України в казенні підприємства без урахування їх статусу державних наукових установ України, які здійснюють фундаментальні дослідження, організовують, проводять та координують прикладні дослідження у відповідних напрямках медичної науки та практики, призведе до незворотної втрати висококваліфікованих медичних кадрів та унікальних наукових об’єктів, що становлять національне надбання. Колектив Академії за медичну реформу і готовий співпрацювати з усіма зацікавленими сторонами у реформуванні системи охорони здоров`я еволюційним шляхом, з відповідним науковим обгрунтуванням.

При цьому, зауважимо, що і Академія і вся країна, мали б бути поінформовані про результати автономізації закладів охорони здоров`я, що надають третинну високоспеціалізовану медичну допомогу і підпорядковані МОЗ України. Як будуть працювати в нових економічних умовах такі заклади, як населення України отримає гарантований пакет медичних послуг у цих новостворених казенних підприємствах, і ще багато питань….. Слава Україні!!!

___________________________________________________________________________________________________________

20 серпня 2019 р. Науковцями та практичними лікарями інституту сформовано і направлено в Національну службу здоров’я України та Національну академію медичних наук України перелік унікальних медичних послуг, які можуть надаватися в інституті в рамках третього етапу реформування медичної допомоги в України. Перелік додається.

Перелік унікальних медичних послуг, які можуть надаватися у Державній установі «Інститут патології крові та трансфузійної медицини НАМН України»

1. Стаціонарні відділення.

Гематологічний блок:

У пацієнтів з хронічною лімфоцитарною лейкемією:

- Оцінка перебігу та визначення лікувальної тактики у хворих на хронічну лімфоцитарну лейкемію (ХЛЛ) за допомогою комплексу прогностичних факторів (КПФ): вік пацієнта, його соматичний статус та наявність супутніх захворювань (оцінка за шкалою CIRS), наявність чи відсутність імунних цитопеній, рівень β2-мікроглобуліну, рівень ZAP-70, концентрацію цитокінів IL-2, IL-6, IL-17, IL-33, наявність цитогенетичних аберацій.

- Клініко-економічна оптимізація терапії ХЛЛ (кількість курсів терапії, дозові режими, супутня та подальша підтримуюча терапія) визначається не лише за загально прийнятими прогностичними маркерами, але й глибшими дослідженнями пухлинного субстрату (зокрема FISH) та факторів, що відображають міжклітинну взаємодію, у т.ч. дослідження цитокінів та субпопуляцій клітин, які мають відношення до їх продукції.

- Моніторинг КПФ, мінімально-залишкової хвороби на основі імунофенотипування та молекулярно-цитогенетичних досліджень як у молодих, так і у пацієнтів старшого віку, що досягли повну відповідь (CR) при лікуванні ХЛЛ.

- Лікування пацієнтів з ХЛЛ у яких ідентифіковано несприятливі генні мутації, зокрема del11q та del17p хромосом, інноваційними лікарськими засобами ( Ібрутиніб, тощо).

- При інтенсивній терапії ХЛЛ проводиться корекція концентрації сироваткових імуноглобулінів, як причини інфекційно-запальних ускладнень, особливо пацієнтів старшого віку і ослаблених пацієнтів.

У пацієнтів з множинною мієломою:

- Розподіл пацієнтів з множинною мієломою (ММ) за групами ризику та проведення диференційованого лікування у залежності від прогнозу та прогностичних факторів.

- Оцінка розвитку, перебігу та визначення лікувальної тактики при М), стратифікація до автологічної трансплантації стовбурових гемопоетичних клітин (СГК), проведення хіміотерапевтичних режимів та процедур підготовки до автологічної трансплантації СГК. Подальше спостереження та супровід у післятрансплантаційний період.

- Моніторинг мінімально-залишкової хвороби на основі імунофенотипування та молекулярно-цитогенетичних досліджень у пацієнтів з ММ.

У пацієнтів з хронічною мієлоїдною лейкемією:

- Надається лікувально-діагностична та консультативна допомога пацієнтам з хронічною мієлоїдною лейкемією (ХМЛ) із застосуванням таргетної терапії інгібіторами тирозинкінази, в тому числі новітніми препаратами 2-го та 3-го покоління.

- Моніторинг перебігу та відповіді на лікування хворих з ХМЛ за допомогою цитогенетичних (каріотипування) та молекулярних (кількісна Real-Time PCR) методів досліджень. Аналіз цитогенетичної та молекулярної відповіді на лікування з подальшою корекцією терапевтичної тактики.

- Ведення, консультативна допомога, моніторинг перебігу захворювання та проведення лікування ХМЛ у випадку виникнення вагітності у пацієнток з цим захворюванням та партнерок пацієнтів-чоловіків з ХМЛ. Співпраця з міжнародними реєстрами випадків вагітності при ХМЛ.

- Лікування та спостереження пацієнтів з мультирезистентною мутацією гена BCR/ABL (T315I).

- Аналіз віддалених результатів застосування інгібіторів тирозинкінази у пацієнтів з ХМЛ, які отримують вказане лікування більше 10 років. Визначення групи пацієнтів з глибокою та тривалою молекулярною відповіддю на лікування, які можуть бути кандидатами для припинення протилейкемічної терапії та подальшого моніторингу безрецидивного виживання.

У пацієнтів з хронічними мієлопроліферативними захворюваннями:

- Лікувально-діагностична та консультативна допомога пацієнтам з Ph-негативними мієлопроліферативними захворюваннями, в тому числі з визначенням мутацій гену JAK2 та MPL, з подальшим аналізом отриманих результатів.

- Визначення оптимальної лікувальної тактики, доцільності застосування новітніх лікувальних засобів, зокрема, інгібіторів JAK2, імуномодуляторів, інтерферонів та інших препаратів у цих пацієнтів.

Блок трансплантації стовбурових гемопоетичних клітин

Автологічна трансплантація стовбурових гемопоетичних клітин (Авто-ТСГК):

- Індукційні курси поліхіміотерапії перед проведенням високодозової хіміотерапії (ВДХТ) з наступною Авто-ТСГК.

- ВДХТ у мобілізаційному режимі.

- Аферез стовбурових гемопоетичних клітин (СГК) периферичної крові.

- Кріоконсервація та зберігання СГК.

- ВДХТ з наступною Авто-ТСГК.

- Диспансеризація пацієнтів після Авто- та Ало-ТСГК.

- Лікування пацієнтів у ранньому та пізньому посттрансплантаційному періодах.

Блок цитаферезу:

- Проведення лікувального плазмацитоферезу з видаленням 1,5 об’єму циркулюючої плазми.

- Проведення фотоферезу у хворих на Т-клітинні лімфоми шкіри (синдром Сезарі та грибоподібний мікоз).

- Проведення плазма-, фотоферезу при реакції трансплантат проти господаря у хворих після алотрансплантації СГК.

- Лікувальні плазмаферези при гіпервіскозній комі (множинна мієлома).

- Лейкоцитаферези (лімфоцитаферези) при ХЛЛ (великі об’єми видалення пухлинних клітин).

- Тромбоцитаферези лікувальні при гіпертромбоцитозах.

- Еритроцитаферези при істинній поліцитемії.

- Плазмалейкоцитаферези при розсіяному склерозі, міастенії, висхідному полірадикулоневриті, токсиепідермальному некрозі.

Хірургічний блок:

- Органозберігальна операція на жовчевому міхурі (холецистолітотомії з літоекстракцією) у хворих на спадковий мікросфероцитоз ускладнений холецистолітіазом, одночасно із спленектомією.

- Лапароскопічна фенестрація непаразитарної кісти селезінки із тампонадою її порожнини сальником (верхнього полюсу).

- Діагностична пункція селезінки лапароскопічним способом голкою власної конструкції.

- Черезшкірна стовпчикова трепанобіопсія лімфовузлів черевної порожнини під контролем ультрасонографії.

- Лапароскомічна спленектомія при вазі селезінки до 1 кг та рівні тромбоцитів периферичної крові ≥ 50×109.

- Відкрита спленектомія при вазі селезінки до 10 кг.

- артроскопічна корекція гемофілічних артропатій плечового, колінного, ліктьового, скакового суглобів.

- Проведення загальної ендотрахеальної анестезії пацієнтам з гемофілією А, В, хворобою Віллебранда та іншими коагулопатіями при артроскопії колінного, гомілково-ступневого та ліктьового суглобів з корекцією рівня факторів коагуляції крові. Для зменшення гіперсалівації, яка спостерігається у таких хворих під час операції використовували в/в і п/ш введення атропіну.

- Проведення автогемотрансфузії при масивних кровотечах під час спленектомії, особливо селезінок великих розмірів (3-6-10 кг) в гематологічних хворих, з попереднім введенням свіжозамороженої плазми (СЗП), тромбоконцентрату, препаратів протромбінового комплексу, а також з попередньою премедикацією кортикостероїдними препаратами.

- Проведення планової пролонгованої штучної вентиляції легень (ШВЛ) у післяопераційному періоді пацієнтам після спленектомії до стабілізації гемодинаміки та гемостазу.

- Постановка підшкірних венозних портів в умовах ренгенконтролю разом з лікарями-хірургами, для подальшого проведення хіміотерапії, інфузій гематологічним пацієнтам.

2. Консультативна поліклініка:

- Моніторинг захворюваності та поширеності хвороб крові, кровотворної та лімфоїдної систем серед дорослого населення усіх областей України.

- Діагностика хвороби Віллебранда.

- Стоматологічна допомога хворим з коагулопатіями.

- Диференціальна діагностика та лікування анемій різного ґенезу.

- УЗД лімфатичних вузлів, м’яких тканин та органів черевної порожнини у хворих з підозрою на гематологічне захворювання.

- Рентгенографія кісток при підозрі на мієломну хворобу за допомогою сучасного цифрового рентгенапарату.

3. Лабораторні відділення:

- Протеїнограма.

- Феритин.

- Трансферин.

- Імуноглобулін А.

- Імуноглобулін М.

- Імуноглобулін G.

- Проба Кумбса пряма.

- Проба Кумбса непряма.

- Проведення рутинних високоспеціалізованих лабораторних аналізів і дослідження зразків:

- Коагулологічні дослідження (диференціація коагулопатій).

- Біохімічні дослідження (визначення унікальних специфічних ензимів – маркерів гематологічних захворювань).

- Імуно-ферментні дослідження (визначення маркерів гематологічних захворювань).

- Хроматографічні дослідження (якісне та кількісне виявлення патогенних фракцій при гематологічних захворюваннях).

- Електрофоретичні дослідження (якісне та кількісне виявлення патогенних фракцій при гематологічних захворюваннях).

- Якісне дослідження транскриптів мутації BCR-ABL.

- Кількісне визначення експресії гену BCR-ABL p210.

- Якісне визначення мутації гену JAK2 V617F.

- Кількісне визначення мутації гену JAK2 V617F.

- Кількісне визначення мутації гену CALR, тип 1,2.

- Якісне визначення мутації гену MPL W515 K\L.

- Якісне визначення Лейденськрї мутації (Ф5).

- Якісне визначення мутації гену протромбіну (Ф2).

- Якісне визначення мутації коагулологічного фактору 7 (Ф7).

- Якісне визначення мутації коагулологічного фактору 12 (Ф12).

- Якісне визначення мутації коагулологічного фактору 13 (Ф13).

- Мутація фібриногену бета.

- Мутація інгібітора активатора фібриногену.

- Набір для визначення схильності до тромбофілії (F2, F5, F7, F13А, - FGb, ITGA2, ITGB3, PAI).

- Мутація інтерлейкіну 1 бета.

- Мутація інтерлейкіну 4.

- Мутація інтерлейкіну 10.

- Мутація інтерлейкіну 17А.

- Мутація фактору некрозу пухлин альфа та його розчинних рецепторів (р55, р75.).

- Мутація ендотеліального фактору росту судин.

- Мутація BRAF V600E.

- Протеїнограма cироватки крові, з визначенням наявності та кількості парапротеїну).

- ІМУНОФІКСАЦІЯ (виявлення парапротеїнів білків плазми крові та сечі).

- Дослідження каріотипу.

- Дослідження методом FISH.

- Коагулологічні дослідження на напівавтоматичному коагулометрі:

- Активність ІІ фактора.

- Активність V фактора.

- Активність VII фактора.

- Активність VIIІ фактора.

- Активність IХ фактора.

- Активність Х фактора.

- Активність ХІ фактора.

- Активність ХІІ фактора.

- Рістоцитин-кофакторна активність фактора Віллебранда.

- Активність ХІІІ фактор (хромогенний метод).

- Розчинні фібринмономерні комплекси (РФМК).

- АТ ІІІ (хромогенний метод).

- Скринінг порушень у системі протеїн у С.

- Резистентність до активованого протеїну С (фактор V Лейдена).

- Протеїн С (хромогенний метод).

- Протеїн S (функціональна активність).

- Скринінг інгібіторів до факторів системи зсідання.

- Інгібітори до фактора зсідання VIIІ.

- Інгібітори до фактора зсідання ІХ.

- Інгібітори до фактора Віллебранда.

- Інгібітори до фактора зсідання ІІ.

- Інгібітори до фактора зсідання V.

- Інгібітори до фактора зсідання VII.

- Інгібітори до фактора зсідання Х.

- Інгібітори до фактора зсідання ХІ.

- Інгібітори до фактора зсідання ХІІ.

4. Статистичний блок

Центр питань інфекційної безпеки донорської крові, її компонентів понад 15 років проводить моніторинг поширеності та специфічності на трансмісивні інфекції (ВІЛ ½, гепатити В,С, сифіліс) серед донорів усіх областей України.

Відділ науково-організаційної та патентно-ліцензійної роботи понад 15 років проводить моніторинг захворюваності та поширеності хвороб крові, кровотворної та лімфоїдної систем серед дорослого населення усіх областей України.

В квітні 2019 року у Центрі трансплантації стовбурових гемопоетичних клітин ДУ «Інститут патології крові та трансфузійної медицини НАМН України» пацієнту з діагнозом: Множинна мієлома, було проведено першу автологічну транслантацію кісткового мозку у Західній Україні. Пацієнт у задовільному стані виписаний до дому та в подальшому буде знаходитись під наглядом лікарів Центру.

На різних етапах підготовки та лікування, до проведення першої трансплантації була задіяна мультидисциплінарна команда, яка крім безпосередньо працівників Центру ТСГК, включала в себе співробітників інших відділень: екстракорпоральної гематології та ТСГК, гематології з лабораторною групою, відділення загальної та гематологічної хірургії, регіональний Центр гемаферезу, відділення реанімації та спеціалізованої клініко-діагностичної лабораторії.

Висловлюємо щиру подяку адміністрації та колективу Інституту.

Окремо хочемо подякувати наших багаторічним партнерам у цьому проекті: Ротарі клубу Львів та Львів Ратуша, також Ротарі клубам Німеччини «Інгельхайм» та Австралії «Сідней Холрой». Та всім іншим спонсорам, які на різних етапах долучились до створення першого Центру трансплантації стовбурових гемопоетичних клітин у Західній Україні.

Вітаємо доповідачів науково-практичної конференції з міжнародною участю «Інфузійно-трансфузійна терапія в гематології: інфекційна безпека та шляхи розвитку служби крові України» нагороджених організаторами конференції на Х Ювілейному міжнародному медичному форуму 17-19 квітня 2019 р. дипломами:

• Новака В.Л., д.м.н., проф., директора інституту

• Євстахевича І.Й., д.м.н., с.н.с., зав. відділення загальної та гематологічної хірургії

• Кондрацького Б.О., д.м.н., зав. лабораторії технології трансфузійних препаратів

• Стасишин О.В., д.м.н., с.н.с. відділення загальної та гематологічної хірургії

• Барілку В.А., н.с. лабораторії імунології і генетики неоплазій крові

• Семерака М.М., н.с. відділення загальної та гематологічної хірургії

• Дульцеву Н.А.. м.н.с. лабораторії біохімії крові

До Дня науки в інституті 21.05.2019 р. Рада молодих вчених (голова Ради – Софія Мадич) провела наукову конференцію. На конференції виступили молоді вчені – Олена Зотова з доповіддю «Клініко-біологічне значення цитогенетичних досліджень на різних етапах перебігу гострих лейкемій» та Олександра Ільницька «Актуальні питання високодозової хіміотерапії з автотрансплантацією стовбурових гемопоетичних клітин».

1. З 13-15.06.2019 року в м. Амстердам (Нідерланди) відбувся 24 Конгрес Європейської Асоціації гематологів, присвячений новітнім методам та лікування хворих гематологічного профілю. В стендових доповідях було представлено матеріали працівників інституту: н.с. Барілки В.А., к.м.н. Матлана В.Л., зав. лабораторії імунології і генетики неоплазій крові, к.м.н., с.н.с. Шалай О.О., к.м.н., ____ Примак С.В., д.м.н., проф. Логінського В.Є., к.б.н., с.н.с. Шурко Н.О., зав. лабораторії молекулярної генетики, с.н.с., к.б.н. Даниша Т.В., д.м.н. проф.. Новака В.Л.

2. 25.06.2019 року на засіданні Вченої ради ДУ «ІПКТМ НАМН України» Директор інституту проф. Новак В.Л. від імені Національної Академії медичних наук України з нагоди Дня медичного працівника вручив Почесні грамоти зав. лабораторії лабораторії молекулярної генетики, с.н.с., к.б.н. Данишу Т.В., зав. хірургічним відділенням Книшу О.В., старшій медичній сестрі гематологічного відділення Ліниці Г.Б.

3. 25.06.2019 р. на Засіданні Вченої ради звітувались про наукову діяльність за 2014-2018 рр.: - К.б.н., с.н.с. лабораторії біохімії крові Шурко Н.О. Відмічено, що за звітній період доповідач була співвиконавцем двох НДР. За темами НДР опубліковано 5 нововедень. Опубліковано 51 наукову працю (14 робіт, що стосуються першої НДР та 37 за другою темою НДР). Отримала патент на корисну модель, підготовлено один інформаційний бюлетень, 15 статей (із них 9 у фахових виданнях України). 3 - включені до науково метричної бази даних Web of Science, 3 – до науково-метричної бази даних Index Copernicus, 34 – тез із них, у 18 закордонних виданнях. Підготовила та провела 5 доповідей на Міжнародних наукових конференціях. В травні 2018 року захистила кандидатську дисертаційну роботу на тему «Одержання високоактивного препарату фактора VIII зсідання крові із застосуванням афінної хроматографії на барвник-кремноземних носіях.

4. М.н.с. відділення гематології з лабораторною групою Городиська Т.О., працює в інституті з 2012 року. Науковий стаж 7 років, пройшла курси ТУ «Анемії та геморагічні захворювання» та ПАЦ «Гематологія» на кафедрі гематології та трансфузіології факультету післядипломної освіти Львівського Національного медичного університету ім.. Данила Галицького. Пройшла атестацію на здобуття першої кваліфікаційної категорії. Брала участь у 25 наукових конференціях. Виступала на 2-х наукових конференціях. Брала участь у виконанні двох НДР. Провела 549 госпіталізацій хворих. Є співавтором 7 наукових праць та автором 4 наукових праць. Направлено до друку дві наукові статті.

5. 26.06.19 р. в м. Тернополі відбулася науково-медична конференція «Онкогематологія. Сучасна ера в лікуванні. Досвід в Україні» де організаторами були ДУ «ІПКТМ НАМН України», Тернопільський Національний університет ім. Горбачевського, КНП Тернопільський обласний клінічний онкологічний диспансер. На конференції також виступили з доповідями: 1. «Реальна клінічна практика застосування анти-CD 20 терапії»; 2. «Леналідомід. Досвід застосування в гематології» - працівник інституту п.н.с., к.м.н. Лукавецький Л.М. «Лімфоми в Україні: епідеміологічні дані» - директор ДУ «ІПКТМ НАМН України», заслужений діяч науки і техніки, д.м.н., проф. Новак В.Л., який також підвів підсумки конференції.

ДУ ІПКТМ НАМН України

Державна установа "Інститут патології крові та трансфузійної медицини Національної академії медичних наук України"

Навігація

Новини