Відділення екстракорпоральної гематології та трансплантації стовбурових гемопоетичних клітин.

Виконання обов’язків покладено на м.н.с. Х.Я. Костик.
У відділенні працюють м.н.с. Шелеп Н.В., м.н.с. Ільницька Л.В., лаборант Приставська Х.Б. препаратор Горчешнікова М.А.
Відділення спеціалізується у застосуванні еферентних методів для лікування різноманітних захворювань, включаючи хвороби крові, кровотворної та лімфоїдної системи. Як клінічний підрозділ інституту воно засноване у вересні 1962 року під назвою “Відділення гострої ниркової недостатності”. Його організував та очолив к.мед.н, с.н.с В.Л.Турчин. Науковими співробітниками у відділенні працювали д.мед.н., проф. В.А. Монастирський та к.мед.н., с.н.с. Г.П. Вовк. Відділення, одним з перших в Україні, було оснащене гемодіалізним апаратом “штучна нирка” та необхідним лабораторним устаткуванням. Стратегічне завдання відділення полягало в наданні невідкладної медичної допомоги пацієнтам, хворим на гостру ниркову недостатність, із курованих інститутом областей західного регіону України. Поліетіологія гострих уражень нирок не відповідала специфіці напрямків роботи інституту і вимагала конкретизації завдань відділення. Тому в 1966 році його перепрофільовано на “Відділення трансфузійних ускладнень і гемодіалізу” і відповідно було скореговане науково-виробниче завдання.
З 1973 року у відділенні працювали к.мед.н. Ж.Д. Авербух, к.мед.н. І.О. Кущ, к.мед.н. Б.Р. Коцай, к.мед.н., с.н.с. Й.Л. Мусій, к.мед.н., с.н.с. О.М. Оборін, к.мед.н. В.В. Чаплик, к.б.н. Г.І. Звір, м.н.с. Т.М. Кобрин, лікар І.Л. Мандзюк., які брали участь у виконанні планових науково-дослідних робіт.
У вісімдесятих роках минулого століття в інституті на базі відділення було започатковано операції лікувального гемаферезу з терапевтичною метою. З 1985 року відділення було реорганізовано у Регіональний центр гравітаційної хірургії крові, який став практичним підрозділом відділення. Центр надавав організаційно-методичну допомогу відділенням гемаферезу в налагодженні екстракорпоральних методів лікувальним установам та закладам з усього СРСР. Перша в СРСР операція лікувального плазмаферезу на вітчизняному апараті ПФ-05 була проведена у відділенні спільно з співробітниками ГНЦ (Москва) у 1985 р. к.мед.н., с.н.с. В.Л. Новаком хворому з множинною мієломою з парапротеїнемічною прекомою.
У 1987 році відділення очолив с.н.с., к.мед.н. В.Л. Новак, яке отримало назву “Відділення екстракорпорального очищення крові”. З виробничих міркувань, частина працівників відділення разом з апаратурою для гемодіалізу була перебазована у міську клінічну лікарню невідкладної медичної допомоги. До 1986 р. цей підрозділ у лікарні очолював к.мед.н, с.н.с. В.Л. Турчин.
За короткий час працівники відділення опанували та впровадили у практику операції лікувального плазма-, цита-, фотоферезу, гемо- і плазмасорбції, ультрафіолетового опромінення крові, обробки крові гелій-неоновим лазером, проводили дослідження з розробки вітчизняних апаратів плазмацитаферезу – РК-01, ПФ-0,5, ФК-5000, ФК-3,5, рефрежираторних центрифуг і налагодження їх виробництва Львівським заводом “Біофізприлад”, НВО «Дніпро МТО». Професором В.Л. Новаком і п.н.с., к.мед.н., с.н.с. М.Г.Курганом у відділенні з 1991 р., вперше в країнах СНД, розроблено і впроваджено новий метод лікування Т-клітинних лімфом шкіри (Т-КЛШ) – фотоферез. Для проведення операцій фотоферезу було розроблено обладнання і, відповідно, режими самої процедури. Метод у запропонованому виконанні виявився особливо ефективним у лікуванні І-ІІ стадій грибоподібного мікозу та синдрому Сезарі. Розроблений у відділенні спосіб лікувального фотоферезу поєднує цитаферез та плазмаферезу, що має клінічний та економічний ефекти. Лікувальний плазмаферез є ефективним у терапії синдрому дисемінованого внутрішньосудинного зсідання крові, зумовленого гемолізом різного генезу. Ця розробка захищена патентом. Лікувальний плазмаферез є ефективним у терапії ендогенних та екзогенних отруєнь, гіпервіскозного синдрому, ускладнень цукрового діабету, бронхіальної астми, розсіяного склерозу, хронічного фурункульозу, алергічних дерматитів, екземи, нейродермітів тощо. При співпраці з працівниками бактеріологічної лабораторії М.В. Кокоруз та З.В. Орчинською виявлено здатність гепарину активувати фагоцитоз нейтрофілами в організмі. На розробку отримано патент.
Для лікування Т-КЛШ працівники відділення розробили та впровадили методи активації механізмів саногенезу (МАМС), а саме: оригінальний спосіб лікувального плазмаферезу та інфузію гепарину з метою активації реакцій депурації (фагоцитоз, піноцитоз, нейтралізація продуктів катаболізму); вперше використані для топічної терапії Т-КЛШ вобензим, розчини натрію гідрокарбонату та кислоти оцтової харчової; проводиться базисна терапія супутніх захворювань. Вказані методи підвищують терапевтичну ефективність ініційованих фотоферезом реакцій імунної модуляції та автоімунізації маліґнізованими лімфоцитами CD4+ (гелпери). Застосування МАМС на всіх стадіях Т-КЛШ зумовлює стійку ремісію у 78,8 % випадків (спостереження більше 10-ти років). На розробку отримано патент. Застосування МАМС у хворих на псоріаз дало ремісію у 66,7 % випадків (спостереження понад 8 років). Терапевтичну ефективність МАМС доведено при лікуванні червоного вовчака, міхурчака, васкулітів тощо.
З впровадженням екстракорпоральних методів впливу на компоненти крові з подальшою їх ретрансфузією у 1998 році змінено назву відділення на “Відділення екстракорпоральної гематології”, яка найбільше відображає сутність поставленим перед нами завдань. Регіональний центр гравітаційної хірургії отримав назву “Регіональний центр гемаферезу”.
Наукові дослідження відділення охоплюють вивчення терапевтичної ефективності операцій гемаферезу в лікуванні різноманітних патологічних станів та синдромів. НДР неодноразово відзначалися грамотами НАМН України. Доведено безальтернативність застосування операцій лікувального плазмаферезу для виведення хворих з парапротеїнемічної коми. Загалом екстракорпоральні методи застосовуються у відділенні при більш як 50-ти захворюваннях та синдромах.
Співробітники відділення постійно працюють над розробкою та вдосконаленням апаратури і технології операцій гемаферезу. Разом із працівниками кафедри електронних приладів Національного університету «Львівська політехніка» (асистент, к.техн.н. М.С. Івах), м.н.с. М.В. Кокоруз (лабораторія молекулярної генетики інституту) розроблено та запатентовано «Пристрій для ультрафіолетового опромінення концентрату лейкоцитів при фотоферезі». У пристрої, замість ртутної лампи, для генерування променів ультрафіолету А застосовано світлодіоди. Це має не тільки екологічне значення, а й також уможливлює точний добір необхідної довжини хвиль ультрафіолету та дає можливість чітко розраховувати сумарну дозу опромінення.
У відділенні та Регіональному центрі гемаферезу освоєна технологія отримання тромбоконцентрату. Відділення з Регіональним центром гемаферезу є базовим з отримання стовбурових гемопоетичних клітин з периферичної крові та кісткового мозку. Освоєний у відділенні метод фотоферезу для терапії Т-КЛШ у перспективі може застосовуватися для попередження реакцій трансплантат – реципієнт у після трансплантаційному періоді. Для заміщення ексфузій при операціях гемаферезу в хворих на неоплазії застосовуються розроблені в інституті нові інфузійні розчини поліфункціональної дії (реосорбілакт, лактопротеїн, лактоксил, ксиліт, гекотон), стабілізатори крові та ресуспендуючі розчини.
При виконанні планових та пошукових наукових досліджень відділення кооперується з науковими та практичними підрозділами Інституту, з кафедрою гематології та трансфузіології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького і кафедрами Національного університету «Львівська політехніка» та іншими науково-дослідними установами. Відділення є клінічною базою Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення. Результати наукових досягнень відділення висвітлюються у публікаціях фахових журналів, збірниках, на наукових форумах. Відділення підтримує тісні наукові зв’язки з провідними фахівцями Польщі, Білорусі.